Сучасний музей історії Острозької академії є невід’ємною частиною діяльності університету. Експозиція музею побудована за хронологічним принципом і розкриває історію Острозької академії від заснування до сьогодні в нерозривному зв’язку з українською історією та культурою. Враховуючи важливість історії Острога та Острозької академії у розумінні загального розвитку української історії та культури, музей історії Острозької академії покликаний зберегти та популяризувати знання про розвток Острога XVI – поч. XVII ст., діяльність князів Острозьких та їх роль в українській та європейській історії. Крім того, музей займається збиранням та збереженням української культурної та мистецької спадщини, відродженням історії міста Острога від XVI ст. до наших днів.
В залі представлена різноманітна скіфська колекція музею: кам’яні баби (VI-IV ст..ст. до н.е.); зброя — мечі, кинджали, вістря стріл, дротиків, списів; кінська збруя — вудила, псалії, пряжки; предмети прикладного мистецтва у «звіриному стилі»; предмети з міфологічними зображеннями: дзеркало з малюнком, каблучка з зображенням карлика, який їде верхи.
Музей Михайла Грушевського, першого Президента незалежної України, знаходиться в будинку, де жив і працював учений і історик разом зі своєю родиною. Будинок збудували в 1909 році, але згодом в 1918 році більшовики його підірвали. Через 60 років будинок повністю відновлено і з 9 листопада 2006 року він функціонує як музей.
Музей розпочав свою роботу у 1998 році. До його колекції увійшли експонати установ-попередників – Київського воєнно-історичного музею, заснованого у 1910 році, та Музею історії військ Київського Червонопрапорного військового округу, створеного у 1967-му. Експозиція музею охоплює історію військової справи на теренах України від того часу, коли у причорноморських степах жили войовничі скіфи й до сьогодення.
Сучасна експозиція Національного музею "Чорнобиль" розміщена в кількох залах загальною площею біля 1100 м2, налічує понад сім тисяч експонатів. У 1992 р., коли музей було відкрито, їх було тільки дві сотні.
Розкриті документи, карти з грифом "Таємно", фотографії, спеціальні прилади, друковані видання того часу, історичні реліквії із Чорнобильської зони відчуження та інші унікальні експонати змушують замислитися про найболючіші проблеми сьогодення, серед яких екологічні, соціальні, духовні збитки, заподіяні катастрофою.
З метою правдивого висвітлення проблем державотворення в Україні, надання неупередженої оцінки її видатних діячів, розкриття специфічної форми правління адміністрації доби Гетьманщини 11 березня 1993 року розпорядженням Представника Президента України у м. Києві було створено Музей гетьманства. Музей гетьманства – це державний культурно-освітній та науково-дослідний заклад історичного профілю, осередок пам’яток матеріальної та духовної культури, пов’язаних з історією та традиціями козацько-гетьманської доби.
Життєдайна сила писанки, її неповторна краса, багатство орнаментальних композицій, а також звичаї та обряди, пов’язані з нею, лягли в основу побудови експозиції єдиного у світі Музею писанкового розпису, знаного також як «Музей писанки»
У 2000 році в центральній частині Коломиї було спеціально зведено приміщення для музею, споруда якого виконана у формі яйця-писанки висотою 13 м. Споруда стала своєрідною рекламою не лише музею, а й усього міста. Сьогодні музейна колекція становить понад 12 тисяч творів цього декоративно-прикладного виду народної творчості.
У залах Музею волинської ікони експонується більше ста пам’яток іконопису. Експозиція дає унікальну можливість познайомитися зі своєрідністю художньої мови і внутрішнього світу волинського малярства XVI – XVIII століть, побачити твори декількох поколінь іконописців. Основу колекції музею склали знахідки експедицій 1980 – 1985 років по обстеженню храмів Волині. Завдяки зусиллям учасників експедицій сотні сакральних пам’яток, що знаходилися у напівзруйнованих закритих храмах, на горищах і дзвіницях діючих церков, були порятовані від загибелі.
На території заповідника «Поле Полтавської битви» в різний час відбувалися події, що докорінно змінили хід європейської історії: епізод битви між військами великого князя литовського Вітовта й ординського хана Темір-Кутлуя, вирішальний бій між гетьманом Іваном Виговським та полтавським полковником Мартином Пушкарем, Полтавська баталія 1709 року, операція часів ІІ світової війни «Френтік».
Битві під Полтавою 1709 року, як і постаті Івана Мазепи, досі не дано однозначної оцінки суспільством. Цей епізод української історії відіграв важливу роль у становленні Російської імперії, а тому громадська думка про Полтавську битву завжди формувалася під впливом поточного політичного моменту.
У другій половині XVII століття Московське царство почало проводити активну політику експансії у Східній Європі. На заваді стало, зокрема, Королівство Швеції, яке стрімко посилювало свої позиції в регіоні. Щоб «вирішити» «балтійське питання» Данія, Саксонія та Московія уклали Північний Союз. Війна союзників зі Швецією за перерозподіл володінь у Прибалтиці отримала назву Велика Північна.
Протягом трьох тисяч років в Україні існувала унікальна цивілізація - перша з відомих культур гончарів та землеробів, яка сьогодні називається Трипільською. Саме у селі Трипілля археолог Вікентій Хвойка у 1899 році відкрив древнє поселення. Тоді ж він озвучив версію, що тогочасні селяни київщини є нащадками трипільців, які проживали на цих землях 6 тисяч років тому...
У центрі Батурина, біля головної площі міста, Ви обов’язково побачите дерев’яний оборонний мур. Це – відбудована Цитадель Батуринської фортеці. Якщо уявити Батурин кінця 17 – початку 18 століть, то його серцем була Цитадель площею 130 на 100 метрів, до неї півколом прилягала Фортеця площею 26 гектарів, а за фортечними мурами, в низині, розташовувалося неукріплене передмістя та Подол. До речі, назва міста походить від давньоруського слова «батура», що й означає «укріплення, фортеця».
Прикордонний Батуринський замок на високому лівому березі річки Сейм збудував у 1625 році розпорядник лівобережних маєтностей великого польського магната Олександра Пясочинського Матвій Стахурський. У 1648 році Батурин взяв участь у Визвольній війні, а в 1649-му вже був сотенним містом – осередком Батуринської сотні...
Кирило Григорович Розумовський – останній гетьман України, лівої та правої сторін Дніпра та Війська Запорозького. Урочисте обрання гетьмана відбулось 22 лютого 1750 р. у м. Глухові. За особистою ініціативою Кирила Григоровича гетьманською резиденцією було оголошено Батурин. З 1794 року Розумовський постійно проживає у цьому місті, саме тоді він і замислює будівництво грандіозного палацово-паркового ансамблю. Для цього до Батурина запрошує придворного імператорського архітектора Чарльза Камерона. Сьогодні відроджений палац у Батурині є свідченням того, що аристократичні родини є невід'ємною частиною української історії.
В найменшій державі світу, Ватикані, зібрано чимало художніх цінностей. Держава Ватикан – це один великий музей.
Виставка має українську та англійську версії, є повністю інтерактивною і супроводжується відеоекскурсією українською мовою.
Виставка працює на сайті Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру. Її створено за матеріалами мультимедійної експозиції, що проходила минулої осені в Музеї історії м. Києва до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру.
Проект реалізовано Музеєм історії м. Києва та Громадським комітетом «Бабин Яр» за підтримки Українського інституту національної пам’яті та канадської благодійної ініціативи «Українсько-єврейська зустріч».
Для створення виставки використано також матеріали з колекцій Всеукраїнської єврейської ради і Музею «Героїзм та Голокост», Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ», Національного музею історії України, Українського центру вивчення історії Голокосту, Центру дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Фундації ім. Олега Ольжича, приватних збірок.